Відмінкові закінчення займенників
Двадцять шосте березня
Класна робота
Відмінювання займенників
( опрацювати теоретичний матеріал)
1. Особливістю відмінювання особових займенників є те,
що під час відмінювання у них змінюється не тільки закінчення, а й
основа: я – мене –мені – мене – мною – на мені. Особливістю
відмінювання особових займенників він, вона, воно, вони є
поява у них після прийменників та в орудному відмінку початкового звука н-,
наприклад: він – його (нього) – йому – його (нього) – ним – на ньому
(на нім); вона – її ( неї) – їй – її (неї) – нею – на ній.
Після прийменників, що вимагають давального відмінка (завдяки,
всупереч, наперекір, назустріч, вслід, на противагу), займенники вживаються
без н: завдяки їм, назустріч їй, всупереч йому.
2. Зворотний займенник себе не має
форм називного відмінка, роду, множини. Відмінюється як особовий займенник
другої особи ти: -, себе – собі – себе – собою – собі.
3. Вказівні займенники той (та, те), отой
(ота, оте), такий (така, таке), отакий (отака, отаке), цей (ця, ці) відмінюються
подібно до прикметників твердої групи. Займенники жіночого роду та, ця в
родовому і орудному відмінках однини мають такі форми: тієї (тої) –
цієї (цеї) – тією (тою) – цією (цею).
Займенники той, цей і те, це у
місцевому відмінку однини мають паралельні форми: на тому – на тім, на
цьому – на цім.
4. Присвійні займенники наш, ваш відмінюється
аналогічно до прикметників твердої групи, а займенник їхній –
до прикметників м’якої. Перед закінченням -ого, -ому пишеться
м’який знак: їхній – їхнього – їхньому – їхній (їхнього) – їхнім – на
їхньому.
5. Означальний займенник весь (увесь)
відмінюється як прикметники м’якої групи, а в орудному відмінку множини
закінчуються на –іма (всіма). Займенники кожний
(кожен), жодний (жоден), всякий (всяк), інший, самий (сам) відмінюються
як прикметники твердої групи: кожний – кожного – кожному – кожний
(кожного) – кожним – кожному.
6. Для відмінювання займенників хто, що,
хтось, щось, дехто, дещо, будь-хто, будь-що, хто-небудь, що-небудь, ніхто, ніщо характерний
суплетивізм: дехто – декого – декому – декого – деким – на декому. У
неозначених займенників якийсь і чийсь у
родовому і знахідному відмінках множини з’являється вставний о: якихось,
чиїхось; так само утворюється друга форма орудного відмінка
займенників хтось і щось, кимсь і кимось, чимсь і чимось.
У прийменникових формах заперечних займенників усі
складові частини пишуться окремо, наприклад: ні до кого, ні з ким, ні
на кому, ні з ким.
7. Відносний займенник чий має у
давальному і місцевому відмінках паралельні форми: чий – чийого –
чийому (чиєму) – чий (чийого) – чиїм – на чийому (чиїм).
Виконання практичних завдань
Знімаючи риску, запишіть подані займенники у три колонки: ті, що пишуться разом; ті, що пишуться через дефіс; ті, що пишуться окремо. Поясніть правопис.
Знімаючи риску, запишіть подані займенники у три колонки: ті, що пишуться разом; ті, що пишуться через дефіс; ті, що пишуться окремо. Поясніть правопис.
Де/який, ні/про/що, хто/сь, ні/до/кого, аби/в/кого, аби/хто, хто/небудь, казна/на/чому, казна/що, будь/що, що/небудь, де/що, скільки/небудь, будь/чий, аби/в/кого, котрий/сь.
Запишіть слова та запам’ятайте їх написання
Хтозна-де, будь до кого, не від того, казна-що, абиякий, хто-небудь, нікогісінько, ні про що, дехто, невідь-скільки, щось, хтозна-скільки, бозна-що, нічий, дечим, хтось, ні про кого, нічий, аби з ким, абищо, ніякий, до будь-кого, казна-як, де-небудь, де з чим, ні про що, нікого.
Коментар
У контексті деякі іменники, числівники можуть втрачати своє реальне лексичне значення і набувати узагальнено-вказівного значення, тобто своєю функцією наближатися до займенників. Явище переходу різних частин мови в займенники називається прономіналізацією.
Повністю переходять у займенники деякі повнозначні частини мови, а саме:
Числівники:
а) числівник один може вживатися у значенні неозначеного займенника якийсь: їхала, кажуть, одна скупа пані і везла з собою усі свої скарби великі (Марко Вовчок).
Один може виступати в ролі означального займенника: Далека нам путь, але ми не одні (В. Сосюра) (дорівнює значенню «не самі»).
Один у сполученні із заперечно-підсилюючою часткою ні в заперечних реченнях у результаті прономіналізації дорівнює значенню «ніхто», «жоден»: Ні один у поході не відстав (тобто «ніхто не відстав», «жоден не відстав»);
б) в український мові числівник другий може вживатись із значенням означального займенника інший: На другу осінь учитель перейшов у друге село (А. Тесленко).
Прикметники:
а) прикметник цілий — у значенні означального займенника
весь;
б) перший-ліпший — у значенні означального займенника всякий: На це питання може дати перший-ліпший учень з присутніх;
в) різний — у значенні всякий; певні — у значенні неозначеного займенника деякі.
Іменники:
а) іменники чоловік, хлопець, парубок, Ж-ХНЮХ)
дівчина, людина, річ, справа можуть набувати вказівного значення;
б) іменник брат у сполученні з займенниками наш, ваш; сполучення наш брат вживається у значенні особових займенників першої особи однини і множини — дорівнює значенню я, ми, мені, нас; сполучення ваш брат вживається у значенні особових займенників другої особи однини і множини: Ми її (пісеньку) знаємо, наслухались від вашого брата (О. Корнійчук);
в) сполучення на брата, на голову, на чоловіка, на душу, з чоловіка, з брата, з душі дорівнюють значенню «на кожного», «з кожного: по десять карбованців на брата; по два карбованці з душі; по сотні на душу. Такі словосполучення вживаються в розмовній мові (З посібника).
б) іменник брат у сполученні з займенниками наш, ваш; сполучення наш брат вживається у значенні особових займенників першої особи однини і множини — дорівнює значенню я, ми, мені, нас; сполучення ваш брат вживається у значенні особових займенників другої особи однини і множини: Ми її (пісеньку) знаємо, наслухались від вашого брата (О. Корнійчук);
в) сполучення на брата, на голову, на чоловіка, на душу, з чоловіка, з брата, з душі дорівнюють значенню «на кожного», «з кожного: по десять карбованців на брата; по два карбованці з душі; по сотні на душу. Такі словосполучення вживаються в розмовній мові (З посібника).
1. У нашім раї на землі (ні) чого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим. 2. Багато (де) чого не стало,— сказав старий. 3. Я сам, як бачиш, марне, всує, я сам занівечив свій вік, і (ні) на кого не жалкую, і (ні) у кого не прошу я, (ні) чого не прошу. 4. Що ж се зробилося з старим, чого зрадів оце? Того, що, бачите, старий подумав добро яке (сь) кому (сь) зробить. 5. Сирота Ярема, сирота убогий: ні сестри, ні брата, (ні) кого нема! 6. І золото, і слава є, та нема Оксани, (ні) з ким долю поділити, (ні) з ким заспівати (З те. Т. Шевченка). 7. Будь (що) задумане можна здійснити людськими зусиллями (3 підручника).
Розгляньте схему морфологічного аналізу займенника. Випишіть із тексту 5 займенників і зробіть їх морфологічний аналіз.
Щось наче змінилось у їхніх батьках у ті дні, і очі
їхні мовби поглибшали, і шкарубкі їхні руки стали ще ніжніші, коли під час
перепочинку крадькома гладили вони своїх притихлих, присмирнілих донечок та
синочків. Кожен крок вона пам'ятає з тих його марширувань, кожен сумовитий
усміх, що він їй майже непомітно посилав з-під вусів, проходячи повз неї в
строю серед таких, як і сам, людей-піджаків (О. Гончар).
Морфологічний аналіз займенника
Початкова форма.
1.На яке питання відповідає.
2.Група за узагальненням.
3.Розряд за значенням.
4.Відмінок.
5.Число.
6.Рід.
7.Особливості відмінювання.
8.Особливості правопису.
9.Спосіб творення (для похідних займенників).
10.Синтаксична роль у реченні.
Домашнє
завдання:
https://www.youtube.com/watch?v=Rb7_LaM4h84 ( переглянути)
https://zno.osvita.ua/ukrainian/175/ прорішати 28 завдань, зробити скрин і відпрвити у вайбер або телеграм.
Комментариев нет:
Отправить комментарий